Прибуття до м. Жовкви

Жовква збудована за принципом «ідеальних міст» доби Ренесансу. До видатних історико-архітектурних ансамблів відноситься добудова історичної Ринково площі (сучасна пл. Вічева) із замком 1594 р., костелом Св. Лаврентія XVII ст., Василіанський (XVII–XX ст.) іДомініканський (XVII–XVIII ст.) монастирі. Високу художню цінність мають зразки дерев'яного зодчества, збережена на території колишніх передмість та синагога в стилі Ренесанс. На невеликій території історичного центру, що з 1994 року має статус Державного історико-архітектурного заповідника, сьогодні знаходиться близько 55 пам'яток архітектури, в тому числі світового рівня.

Екскурсія містом.
Храм св. Йосафата ( Домініканський монастир)

Церква на цьому місці постала вперше у XVI ст. Спочатку вона була дерев'яною і за деякий час згоріла. Новий храм звели з каменю. Костел було зведено в 1653—1655 роках, на кошти Теофілії Собеської, як усипальницю для її сина Марка. В інтер'єрі дотепер збереглися надгробки Теофілії та Марка Собеських, виконані у другій половині XVII ст. відомим скульптором Андреасом Шлютером.

Храм Пресвятого Серця Христового та монастир оо. Василіян.

У храмі знаходиться саркофаг із мощами св. мученика Пертенія Церкву збудовано 1612 року на місці дерев'яної завдяки привілею Станіслава Жолкевського. У XVIII столітті збудовано вежу. У 1895р було закладено друкарню отців Василіан. Теперішній розпис церкви з 1932 по 1934 роки створював Юліан Буцманюк. У 1990 церкву повернено ордену Отців Василіян.

Костел св. Лаврентія

Збудований у 1606–1618 роках на штучному насипі, як родовий мавзолей родини Жолкевських та пантеон лицарської слави. У підземеллі похований Станіслав Жолкевський, його дружина Реґіна з Гербуртів з сином Яном, родина Даниловичів, батько короля Якуб Собєський, королевичі, державні секретарі, настоятелі, меценати храму. За кількістю і значимістю поховань видатних діячів польської історії костел часто називають «Малим Вавелем»

Церква Святої Трійці

Збудована на колишньому Львівському передмісті у 1720 році коштом парафіян та королевича Костянтина на місці попередньої церкви, що згоріла у 1717 році. Церква становить собою дерев'яну тризрубну будівлю із цегляною добудовою — ризницею. 21 червня 2013 р. на 37-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Камбоджі церква Святої Трійці внесена до списку всесвітньоїспадщини в числі 16-ти дерев'яних церков  Карпатського регіону Польщі і України (зараз перебуває на реставрації).

Церква Різдва Богородиці

Церква збудована у 1705 на місці старої, також дерев'яної. Всередині знаходиться унікальний бароковий іконостас, виконаний у 1708—10рр. жовківським майсром Кінушем. Теперішні ікони виконані у 90-х рр. XVII століття, а іконостас розписаний майстрами жовківської школи, провідної на той час у малярстві та різьбі, у 1710—27 роках.

Екскурсія музеєм та вихід на оглядовий майданчик на ратуші.

Переїзд до Крехова

Василіянський монастир Святого Миколая в Крехові на Львівщині, який став визначним паломницьким центром, має 400-літню історію. Чернече життя тут започаткували монахи Йоїл та Сильвестр ще на початку ХVІІ століття, поселившись на горі Побійні в лісовій печері. Вони збудували невеличку дерев’яну церкву Святих Апостолів Петра і Павла, капличку Святого Благовіщення та келії для ченців. Від часів заснування монастиря в Крехівській обителі зберігається чудотворний образ Святого Миколая Мирлікійського. У 1808 році до храму перенесли плакучу ікону Пресвятої Богородиці. Папа Лев ХІІ 1902 року надав Крехівській василіянській церкві статус повного відпусту.

Молебень перед чудотворими іконами Пресвятої Богородиці та св. Миколая.
Екскурсія територією Василіянського монастиря.
Похід до джерела та печер, де мешкали перші монахи Йоіл і Сильвестр.
Обід.
Переїзд до Страдчу.

Страдч – це відпустовий Марійський паломницький центр, святиня УГКЦ, яка за значущістю дорівнюється Зарваниці та Уневу. Це є також одна з найдавніших українських християнських святинь, адже молитва вперше вознеслася тут до неба ще в далекому ХІ ст. Тоді у невеличкій печері, видовбаній у піщаному пагорбі, розпочали
свій чернечий подвиг двоє ченців, що за легендою примандрували сюди з Києва. Страдецький печерний монастир унікальний тим, що зберігся майже без змін ще зчасів свого заселення.
Страдч є також місцем подвигу і поховання двох новомучеників УГКЦ – о. Миколи Конрада та дяка Володимира Прийми, які загинули в 1941  р. під час радянської окупації Галичини. Прямуючи до недужої жінки зі Святими Дарами, священик та дяк потрапили в лісі до рук червоноармійців, які застрелили священика і жорстоко замучили дяка, який спробував заступитися за отця Миколу. У 2001 р. Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив о. Миколу Конрада та Володимира Прийму блаженними.
Повернення додому.